Найвідомішою пам’яткою Бердичева є монастир кармелітів босих XVI-XVIII ст., фортечні мури якого збудував власник міста Януш Тишкевич у 90-х рр. XVI ст. У 1630 р. він дарує свій замок та земельну ділянку під будівництво кармелітського монастиря, і на свої кошти утримує ченців.
У 1642 р. було зведено та освячено костел. Тишкевич передав йому старовинну чудотворну ікону Божої Матері, яку встановили у нижній частині храму. На поклоніння іконі сходились з усієї Польщі безліч прочан.
У 1736 р. кармеліти продовжили розбудову кляштору і фортеці, основні роботи велися під керівництвом відомого інженера-аріхтектора Яна де Вітте (1716-1785). У 1754 р. було закінчено будівництво Маріїнського костелу. У 1756 р. відбулася коронація Чудотворної ікони Божої Матері Бердичівської, корони надіслав Папа Римський Бенедикт XIV.
На цьому будівельні роботи не припинилися: з’явилися нові башти, мури, два прибрамні корпуси, а гарнізон посилився 60-ма гарматами.

Бердичів. Монастир босих кармелітів, XVI-XVIII ст.

Бердичів. Монастир босих кармелітів, XVI-XVIII ст. Маріїнський костел, 1734-1754, арх. Ян де Вітте.

Бердичів. Монастир босих кармелітів, XVI-XVIII ст.

Кляштор є одним з найвизначніших архітектурних комплексів України і одним з найбільш укріплених монастирів-фортець Європи. Територія його на високому березі річки Гнилоп’ять утворює замкнений неправильний чотирикутник, оточений масивними оборонними мурами.
Костел ордену босих кармелітів було передано католицькій громаді у 1991 р. Оригінал ікони Божої Матері втрачено у 1941 р., тому виконано точну її копію.

Є у Бердичеві ще декілька цікавих культових споруд. Наприклад, церкви Святого Миколая (1910) та Свято-Троїцька (1836). Алей найбільшу увагу туристів привертає костел Святої Варвари (1782-1826). Тут 14 березня 1850 р. о 7 годині ранку видатний французький письменник Оноре де Бальзак взяв шлюб із 49-річною Евеліною Ганською.

Бердичів. Костел Варвари, 1826.

Бердичів. Костел Варвари, 1826. Меморіальна дошка про вінчання видатного французького письменника Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською. У 1850 р. у костелі 51-річний Бальзак взяв шлюб з 49-річною Ганською. Історію цього кохання зберігає музей у с. Верхівня неподалік Бердичева.

Бердичів. Миколаївська церква, 1910.

Бердичів. Троїцька церква, 1836.

Збереглося у Бердичеві багато зразків громадської архітектури. В основному це двоповерхові типові єврейські будиночки з коричневої цегли. Але є у місті й оригінальні споруди.

Бердичів. Колишній будинок Червоного Хреста, 1904. Зараз будинок "Укртелекому".

Бердичів. Колишній будинок міського театру, 1908-1912.

Бердичів. Колишня аптека Шиперовича.

Бердичів. Колишня хоральна синагога, 1850.

Дуже цінною пам'яткою Бердичева є старий єврейський цвинтар. Взагалі, історія цього міста тісно пов’язана із єврейським народом. Так, наприклад, у 1860 р. з 54 тисяч бердичівців 50 тисяч були євреями. Під час Другої світової війни більшість євреїв міста була знищена німцями. У повоєнні роки єврейське життя у місті не відновилося. Зараз у місті майже не залишилося представників цієї нації.

Бердичів. Старий єврейський цвинтар.

Бердичів. Старий єврейський цвинтар. Усипальня Леві-Іцхака бен Меєра Бердичівського (1704-1809), визнаного лідера та одного з засновників хасидизму. Народився в Гусакові (Галичина). Був учнем і послідовником Баал Шем-Това.

Бердичів. Старий єврейський цвинтар.

Травень 2008

Історія Бердичева
Готелі Бердичева