Львів. Вірменський собор, 1363-1370, арх. Доре (Дорхі). Був духовним та громадським осередком вірмен (тут були вірменський банк, палац архієпископів, монастир бенедиктинок, суд - хуцу). Був центром Грегоріанського єпископства, підпорядкований католикосу в Ечміадзині.

Львів. Дерев'яний вівтар вірменського собору, XVIII ст.

Львів. Міський арсенал, 1554-1556, арх. І. Лис. Реконструйований у 1574-1575 р. арх. Мочигембою. Під час нападу шведів 1704 р. зруйнований, через два роки відбудований. Зараз тут музей зброї «Арсенал».

Львів. Бернардинський костьол, поч. ХVІІ ст., арх. Бернард Авелідес. Керував роботами Павло Римлянин, а після його смерті у 1613 – Амброзій Прихильний.

Львів. Краєвид з вікон торговельного центру "Магнус".

Львів. Пам'ятник Данилові Галицькому на Галицькій площі.

Львів. Домініканський костьол (костьол Божого Тіла чину домініканців), 1749, арх. Ян де Вітте (комендант Кам’янець-Подільської фортеці).

Львів. Інтер'єр домініканського костьолу, XVIII ст.

Львів. Церква Архангела Михаїла, 1634-1906, арх. Ян Покорович.

Львів. Львів. Костел Святої Ельжбети, 1903-1911, арх. Т. Талевський. Названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі), супруги імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа. У 1926 р. в храмі встановлений орган.

Львів. Памятник Івану Федорову. Ліворуч - Королівський арсенал (1639, арх. Павло Гродзіцький), зараз - Львівський обласний державний архів.

Львів. Глинянська вежа, 1618. За нею - вежа костьолу бернардинців, споруджена вроцлавським майстром Андреасом Бемером. Висота – 38 м.

Львів. Костел кларисок, 1607, ск. Павло Римлянин, Бернардом Авелідес (?). Зараз - музей скульптурної пластики ім. Пінзеля.

Львів. Пам'ятник Адаму Міцкевичу, 1905, ск. М.Паращук, А.Попель.

Львів. Hаціональний театр опери і балету ім. Івана Франка, 1897-1900 рр., арх. 3.Горголевський.

Львів. Костел Святої Марії Магдалини,1600–1635, арх. Ян Годний, Альберт Келар, 1758, арх. Мартин Урбанік. Нині - органний зал з найбільшим в Україні органом.

Львів. Старовинна вулиця.

Львів. Храм Св. Іоанна Хрестителя, 1260. Збудований р. для дружини князя Лева Констанції (доньки угорського короля Бели IV), яка, за легендою, похована у храмі. У 1886 р. перебудований і втратив первісний вигляд.

Львів. Оригінальна вивіска ресторану.

Львів. Оригінальна вивіска бару.

Львів. Преображенська церква, 1898, арх. С. Гавришкевич.

Львів. В арці - вірменський собор.

Львів. Ратуша, 1827-1835, арх. Й. Маркль, Ф. Трешер, Ю. Глоговський; перебудова вежі 1851, арх. Й. Зальцман.

Львів. Через решітку виглядає вежа Корнякта.

Львів. Палац Корнякта, 1580. Арх. П. Барбон, П. Римлянин. Костянтин Корнякт (1520-1603) – найзаможніший мешканець Львова кінця XVI ст. Родом з Криту, жив у Львові, торгував східними товарами. Активно підтримував православне Ставропігійське братство, вкладав великі кошти у кам’яне будівництво у Львові. У 1642 р. будинок купив магнат Якуб Собеський, який потім передав його сину Яну Собеському – майбутньому королю (будинок ще називають Королівської кам’яницею).

Львів. Площа Ринок, західний бік.

Львів. Житловий будинок на площі Ринок, 28., XVII ст., арх. Й.Одинець, П.Снігович, каменяр А.Осовський.

Львів. Пл. Ринок, 4 - "Чорна кам'яниця", 1588-1589, арх. Павло Римлянин та Петро Барбон. У 1596 р. прибудований третій поверх (арх. П. Красовський), у 1675-1677 рр. прикрашений скульптурою і аттиком. (арх М. Вигодний), у 1884 р. добудований четвертий (арх. М.Фехтер, А.Піотровський).

Львів. Житловий будинок на пл. Ринок, 23. Збудований в 1570 р. на замовлення вихідців з Сілезії Шольц-Вольфовичів.

Львів, площа Ринок. Зліва направо будинки: №34 - 1767, арх. А.Косинський, №35 - 1785, арх. І.Віняж, №36 - 1778- 1781, арх. Гібо, №37 - XVII ст.

Львів. Житловий будинок на площі Ринок, 3, 1771-1772, арх. П.Полейовський.

Львів. Церква Святого Юра. Заснована у XIV ст. Cьогоднішній вигляд має після перебудови у XVІІІ ст. Будівництво закінчено у 1770 р. за проектом Бернарда Меретина. Скульптор Іван Георгій Пінзель. Розпис ікон - Лука Долинський. У дзвіниці зберігся найдавніший в Україні дзвін (1341р.)

Львівський національний університет ім. Франка (до 1920 - Галицький сейм),1877-1881, арх. Ю.Гохбергер, скульп. Л.Марконі, Т.Рігер, Т.Трембецький, Ф.Мікульський.

Львів. Вежа Корнякта,1572-1578, арх. Петро Барбон. Побудована на кошти купця Костянтина Корнякта. На вежі встановлений дзвін «Кирило» діаметром 2 м.

Львів. Комплекс церкви Успіня Богородиці: Успенської церква, каплиця Трьох Святителів, дзвіниці (башта Корнякта), 1591-1629, арх. Павло Римлянин, Войцех Капінос, Амвросій Прихильний.

Львів з ратуші. На першому плані (трохи праворуч) - дзвіниця Вірменського собору, ліворуч виглядають зелені куполи Преображенської церкви.

Львів з ратуші: праворуч - Успенська церква, ліворуч - Домініканський собор.

Львів з ратуші: комплекс церкви Успіння Пресвятої Богородиці: Церква Успіння (1591-1629); вежа Корнякта (1572-1578); каплиця Трьох Святителів (1578-1590).

Львів. Латинський кафедральний собор Святої Марії, XIV-XV ст. Будівництво розпочато за наказом Казимира ІІІ Великого в 60-х рр. XIV ст. за планом Петра Штехера. Першим будівничим був львівський майстер Ничко. У 1479-1491 рр. закінчили вроцлавські будівничі Й. Гром і А.Рабіш.

Львів з ратуші: пл. Ринок. Зліва направо будинки: №3 – будинок Жевуських (1771-1772, арх. П. Полейовський); №4 – «Чорна кам’яниця» (1588–1589, арх. П. Римлянин, П. Барбон); №5 - XVI ст. (арх. П.Красовський); №6 – Будинок Корнякта (Італійський будинок) – 1580; №7 - XVII ст.; №8 - XVI-XVII ст.; № 9 - 1630, 1844-1845; №10 – палац Любомирських (XVII ст.-1763, арх., Я. де Вітте, Б.Меретин).

Львів з Високого Замку.

Квітень-травень 2006

Галерея Львова 2009
Галерея Львівського музею народної архітектури та побуту
Галерея Личаківського цвинтаря
Історична хронологія Львова
Готелі Львова