Хочеш потрапити до Раю – їдь на Бережанщину. Саме так, скромно і зі смаком, називається невеличке село під Бережанами, що у Тернопільській області.

Відома ця райська місцина з 1540 року, коли належала власникам Бережан магнатам Сенявським (разом із Бережанами Рай перейшов до цього роду у 1530 році). Тут у 2 пол. XVII ст. Адам Сенявський побудував заміський мисливський замок, який був оточенений оборонним муром з баштами на кутах. Останній нащадок роду Сенявських Адам-Микола у травні 1707 року приймав у Раївському палаці російського царя Петра І, який заїхав сюди проїздом до Жовкви, де була його ставка.
У 1709 році палац був зруйнований. А у 1726 році помер останній чоловік з роду Сенявських – Адам-Микола, донька якого Софія вийшла заміж за Олександра Чарторийського. Після Чарторийських власниками Раю були Любомирські, а у 1816 році Рай переходить у власність Олександра Потоцького.

Саме під назвою «Палац Потоцьких» відомий нам палац, який зберігся до нашого часу, хоча зведений він був у 1760-1770 рр. на місці старого, зруйнованого, коли власницею Раю була Ельжбета Любомирська. Замок був значно перебудований у 2 пол. ХІХ ст. у стилі класицизм. Потоцькі володіли замком до 1936 року.
Зараз будівля знаходиться у поганому стані (принаймні, ззовні), тут розміщується якійсь соціальний заклад.

Але не палац є головною принадою Раю. Відомий він передусім завдяки старовинному ландшафтному парку, який був закладений у 1760 році. У 1816 році у парку нараховувалось понад 370 видів дерев, кущів, ліан. У парку були створені два ставки, острів, водоспад, встановлені античні скульптури.

Зараз тут є три джерела, що живлять чотири ставки. Сьогодні у парку нараховується 56 видів дерев і кущів. На увагу заслуговують групові посадки столітніх дерев модрини європейської, сосен Веймутова та чорної тощо.
Колись тут ріс 850-річний дуб Богдана Хмельницького (за легендою гетьман відпочивав поблизу нього під час походу на Львів 1648 р.), але від нього залишився тільки величезний пеньок. Ще стоїть дуб “Богатир”, який пережив 400-літній ювілей, та 300-літня сосна Веймутова.

Парк є місцем відпочинку, яке, як усі місця відпочинку в нашій країні, дуже засмічене місцевими мешканцями. Вода у ставку повністю заросла. Ми були тут ввечері, та ще й у дощову погоду, і парк справив гнітюче враження, адже захаращена брудна місцевість не так вражає, як вражає доведене до стану смітника райське місце, у створення якого попередники вклали стільки праці, душі і грошей. Ех…

Рай. Ландшафтний парк, 2 пол. XVIII ст.

Рай. Палац Потоцьких, 1760-1770.

Рай. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, сер. ХІХ ст.

П.С. Дістатися Раю дуже легко: він знаходяться на південний захід від Бережан, йти з центру міста пішки десь хвилин сорок. Якщо вам ліньки йти, споглядаючи нескінченні сучасні триповерхові маєтки уздовж дороги, то ловіть попутку.

Квітень 2010