1100 р., 30 серпня – перша письмова згадка про Дубно в Іпатіївському літописі, яка стосується події, коли під Києвом відбувся з'їзд руських князів, на якому Давид Ігорович отримав Дубен, Острог, Чорторийськ і Буськ.
1149 р. – в Іпатіївському літописі Дубно згадується у зв'язку з міжусобною війною за престол між київським князем Ізяславом Мстиславовичем і його дядьком Юрієм Володимировичем (Долгоруким).
1240 р. – Дубно руйнують і спалюють монголо-татари, після чого воно перетворюється на невеличке поселення
1288 р. – у заповіті князя Володимира читаємо: "І Мстислав (брат Володимира), перебувши декілька днів у Володимирі, поїхав у свої городи – в Луцьк і Дубен".
1322 р. – у грамоті князя Любарта Гедиміновича перераховуються подаровані луцькій церкві Іоанна Богослова маєтності, серед яких і ті, що "под Дубно на две мили и ку Дерманю", там же мовиться про "монастир Дубенський".
1337 р. – князь Любарт утвердив за князем Данилом Дмитровичем Остріг з маєтками, що йому належали, до їх числа входило й Дубно.
1386 р. – за дарчою грамотою польського короля Ягайла та великого литовського князя Вітовта Дубно відходить князю Федору Даниловичу Острозькому.
XIV ст. – за припущенням окремих дослідників, князем Федором Острозьким на місці давньоруського городища Дубен збудоване перше дерев'яно-земляне укріплення, тобто невеликий замок.
1450-ті рр. – дослідник М. Орлович вважав, що саме цього періоду замок у Дубні в дерев'яному варіанті спорудив Василь Федорович Острозький (Красний).
XV ст. – князі Острозькі засновують у Дубні Спасо-Преображенський і Чеснохрестський монастирі.
1492 р. – зведені мури замку, будівництво якого пов'язане з іменами західноєвропейських архітекторів, зокрема, відомого зодчого Доменіка Мерліні.
1498 р. – Костянтин Іванович Острозький добився для Дубна права називатися містом.
1498 р. – князю К. Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського.
1507 р. – польський король Сигізмунд І своєю грамотою власникові міста К. Острозькому, у винагороди за його заслуги перед вітчизною і для стимулу майбутніх заслуг, дозволив збудувати замок для відбиття татар та інших поневолювачів, збирати з проїжджих купців мито; отже Дубно отримало магдебурзьке право майже одночасно з Києвом і Житомиром, мало свою печатку, герб і прапор.
XVI ст. – побудова у Дубні Луцької брами.
1539-1566 рр. – створене рукописне Четвероєвангеліє ієромонаха Арсенія; у Дубні засновано ткацький, шевський та ковальський цехи.
2 пол. XVI ст. – Дубно перейшло у спадок Костянтину-Василю Острозькому.
1577 р. – на Дубенський замок двічі нападали татари, але взяти штурмом його не змогли.
1571 р. – ігуменом Чеснохрестського монастиря став Іван Залізо (святий православної церкви Йов Почаївський) з Угорницького монастиря в Галичині, який керував цією обителлю у Дубні більше 20 років, а потім був переведений у Почаївську лавру.
1539-1568 рр. – у Чеснохрестському монастирі ієромонахом Арсенієм створене Дубенське Четвероєвангеліє, яке знаходиться нині у Рум'нцевських фондах Російської Державної бібліотеки у Москві.
XVI ст. – князь К.-В. Острозький засновує у Дубні православний Свято-Іллінський храм.
1592 р. – К.-В. Острозький засновує на острові Дубовець Підборецький Вознесенський православний жіночий монастир.
1609 р. – князь Януш Отрозький засновує Острозьку ординацію, столицею якої було Дубно; у Речі Посполитій було 5 таких ординацій, з яких Острозька – одна з найвідоміших.
1616 р., 10 березня – складається інвентар Дубенського замку – список коштовностей, посуду, тканин, меблів, ікон, картин, книг, зброї.
1617 р. – розпочато будівництво бернардинського костелу і кляштора.
Поч. XVII ст. – Я. Острозький перебудовує Дубенський замок за новоіталійською системою: споруджується цегляна частина замкових ескарпових стін, сторожові вежі на бастіонах, оборонний рів з заходу укріплюється стіною з білого каменю.
1620 р. – помер Я. Острозький, його володіння перейшли до князів Заславських.
1633 р. – повстання православних гайдуків Дубенського замкового гарнізону Чопека, Білця, Губки проти уніатського архімандрита К. Саковича.
1648 р. – напад на Дубно загону Боняка Шолудивого.
1648 р. – на чолі авангардного загону Богдана Хмельницького на Дубно напали козацькі полки Максима Кривоноса, але взяти штурмом замок не змогли.
Поч. 1660 р. – битва під Дубном між російськими та польськими військами.
1660 р. – при князеві Заславському Анастасія Чернецька засновує у Дубні монастир кармеліток; за іншими даними, він був заснований у 1702 р. княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською.
1665 р. – Ганна Пузина, дружина крем'янецького підсудка Михайла Пузини, заснувала у передмісті Дубна Страклові православний монастир.
1670 р. – за привілеєм польського короля Михала Вишневецького у Дубні заведений чотирьохтижневий ярмарок.
1674 р. – помер останній з роду Заславських, князь Олександр, Дубно перейшло у власність князів Любомирських.
1676 р. – напад на Дубно татар і турків.
1703 р. – помер Йосип Любомирський, Дубном почали володіти князі Сангушки.
1705 р. – перебування у Дубні українського гетьмана Івана Мазепи.
1707 р. – у Дубні тимчасово зупиняється російський цар Петро I.
1753 р. – князь Сангушко подарував (за іншими джерелами – програв у карти) Дубно Станіславу Любомирському.
1774 р. – у Дубно зі Львова переведені контрактові ярмарки.
1768 р. – під час Коліївщини повстанський рух, який охопив Київське, Брацлавське, частину Подільського й Волинського воєводств, перекинувся у район Дубна.
1781 р. – перебування у Дубні останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського.
1792 р. – видатний ірландський садовод Діонісій Міклер закладає парк в урочищі "Палестина".
1794 р. – у місті відкрилася єврейська друкарня, що проіснувала 30 років.
1795 р. – третій поділ Польщі, Дубно входить до складу Росії і стає повітовим містом Волинської губернії.
1797 р. – «Дубенські контракти» перенесені до Новограда-Волинського, а згодом до Києва, де вони поклали початок знаменитим «Контрактам» на Подолі
1798 р. – у Дубні розміщувався штаб армійського корпусу опального французького принца Конде.
1802 р. – відкриття у Дубні другої єврейської друкарні.
1805 р. – перше перебування Михайла Кутузова у Дубні.
1813 р. – у Дубні помирає польський просвітитель Тадеуш Чацький.
1844 р. – велика пожежа у Дубні.
1844 р. – Дубно відвідує письменник і вчений Микола Костомаров.
1846 р. – у місті під час археографічної мандрівки перебував Тарас Шевченко.
1847 р. – перше перебування класика французької літератури Оноре де Бальзака у Дубні.
1855 р. – у місті діють два училища.
1867 р. – композитор Микола Лисенко збирає у Дубні народні мелодії під час роботи над оперою "Тарас Бульба" за повістю Гоголя.
1870 р. – Дубно відвідує вчений, громадський діяч Михайло Драгоманов.
1870 р. – місто переходить у власність російського уряду.
1873 р. – відкриття залізничної станції.
1875 р. – костел бернардинів пристосовують під православний собор.
1878 р. – у Дубні брав участь в параді на честь перемоги над турками організатор перших чеських легіонів у Росії, письменник, генерал Ярослав Червінка.
1885-1890 рр. – будівництво Тараканівського форту.
1890 р., 28 серпня – у Дубні побував російський цар Олександр III.
1894 р. – як журналіст Дубно відвідує письменник Олександр Купрін.
1905 р. – відкрито приватне жіноче училище.
1907 р. – відкрито міську гімназію.
1914 р. – на військовій службі у Дубні перебуває політичний діяч, історик В'ячеслав Липинський.
1914 р. – у Дубні дислокується батальйон російського 41-го Селенгінського піхотного полку; колишню бальну залу палацу Любомирських перетворюють на полкову церкву.
1915 р. – перебування у Дубні класика чеської літератури Ярослава Гашека.
1916 р., травень – російські війська генерала Федотова ведуть важкі бої на річці Ікві з 1-м австро-угорським корпусом, 25 травня форсують Ікву біля Дорогостая і Торговиці, проривають фронт 1-ї австро-угорської армії на Дубенському напрямку і 28 травня беруть місто.
1917 р. – після розвалу Російської імперії Дубенщина входить до складу Української Народної Республіки.
1918-1921 рр. – на Волині, в тому числі на Дубенщині, кілька разів змінюється влада.
1921 р., 18 березня – за умовами Ризького договору Дубенщина входить до складу Польської держави.
1921 р. – поляки забороняють українську мову у державних установах і школах.
1923 р. – заснування польської гімназії ім. Конарського.
1939 р., 17 вересня – відповідно до радянсько-німецького договору (пакту Молотова-Ріббентопа) Дубно входить до складу СРСР.
1941 р., 25 червня – масовий розстріл енкаведистами українських патріотів у дубенській в'язниці.
1941-1944 рр. – німецька окупація Дубна; Дубенщина стає районом, де активно розгортається повстанський рух проти німецьких окупантів, а згодом і сталінського режиму. Уже у січні 1943 р. на Дубенщині активно діють повстанські загони Крука і Хріна. Вся територія району контролюється силами УПА.
1941 р., літо – у Дубні створений юденрат. Восени-взимку 1941 р. більше тисячі євреїв були знищені. 4 квітня 1942 р. у Дубні створено гетто. 27 травня 1942 р. эйнзацгруппен «С» знищила на околиці міста близько 3800 євреїв. Влітку 1942 р. у гетто Дубна була створена група опору. Тоді ж у Дубні були здійснені акції по знищенню євреїв. 24 жовтня 1942 р. були знищені останні мешканці гетто.
1941 р., червень – у районі Дубна відбулася одна з найбільших танкових битв Другої світової війни.
1941 р. – під час німецької окупації у Дубенському замку дислокуються угорські частини.
1944 р. – прихід радянських військ, кінець німецької окупації.
1944 р., 17 березня – урочисте відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку.
1993 р., 14 червня – прийняття Постанови №444 Кабінету Міністрів України про створення Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.

Архітектурні пам'ятки Дубна