На території Мукачева відкриті слов'янські поселення VI-IX ст. Мукачеве існувало вже у другій половині IX ст. – письмова згадка про нього вперше зустрічається у хроніці «Геста Гунгарорум», що розповідає про перехід угорців у 896 р. через Карпати і поселення їх у Подунав’ї.

Територія Закарпаття у X-XI ст. входила до складу Київської Русі. Княжі міжусобиці послабили могутню державу, і вона не могла захищати своїх навколишніх володінь від посягань чужоземних завойовників. У результаті цього у середині XIII ст. Закарпаття повністю стало здобиччю угорських феодалів.

У 1086 р. місто сильно постраждало від спустошливого нашестя половців на чолі з ханом Кутеском, проте незабаром степняки були розбиті в околицях міста угорським королем Ласло I Святим. Ще більше Мукачеве постраждало під час нашестя монголо-татарських орд хана Батия у Дунайський басейн (1241-1242).

У 1281 р. князь Лев Данилович, який княжив у галицьких землях, на деякий час розповсюдив свій вплив на частину Закарпаття, у тому числі і на Мукачеве. Після смерті князя у 1301 р. місто разом із замком до 1321 р. входило до складу Галицько-Волинського князівства.

Мукачеве першим з поселень Закарпаття отримало права міста, про що свідчить грамота королеви Угорщини і Польщі Єлизавети з династії Анжу. Грамота від 22 травня 1376 р. давала також місту право користуватися печаткою з зображенням святого Мартіна для скріплення документів.

З кінця XIV ст. Мукачеве стає центром князівства подільського князя Федора Коріатовича. Втративши у війні зі своїм родичем, литовським князем Вітовтом, свої землі, він переселився у подароване йому іншим родичем, королем Угорщини Сигизмундом, місто. Володіючи містом з 1396 до 1414 р., він істотно підняв його значення, сприяв розвитку торгівлі і ремесел. Тоді ж був ґрунтовно перебудований і укріплений замок. Після смерті князя місто разом із домінією – великим феодальним володінням переходить з рук до рук багатьох феодалів і королів.

У 1445 р. місто отримало від правителя домінії Яноша Хуньяді магдебурзьке право.

У 1446 р. у місті відкривається перший цех – кравецький.

У 1514 р. під час селянського повстання під керівництвом Дьєрдя Дожі Мукачівський замок був захоплений штурмом. За це місто було віднесене до бунтівних і виплачувало велику контрибуцію.

Після поразки Угорщини від турків-османів у битві при Мохачі (1526) Мукачеве то переходить у володіння турецьких васалів – трансильванських князів, то стає здобиччю австрійських Габсбургів. Улітку 1567 р. австрійські завойовники, намагаючись захопити Трансільванію, вторглися на територію Закарпаття і майже повністю знищили місто, яке не раз було предметом суперечки між Габсбургами і трансильванськими князями. Починаючи з 1633 р., місто і домінія стають власністю трансільванських князів династії Ракоці, що володіли містом до поч. XVIII ст.

У 1648-1649 рр. у Мукачевому побували посли гетьмана Богдана Хмельницького, які у замку вели переговори з князями Дьєрдем I і Дьєрдем II Ракоці про спільні дії проти Польщі. У 1656 р. був підписаний договір про дружбу і взаємодопомогу, проте втілити його в життя не вдалося. Влітку 1657 р. при підбурюванні Ватикану польська шляхта, бажаючи помститися Дьєрдю II Ракоці за його союз із Богданом Хмельницьким, розгромила Мукачівську домінію і жорстоко розправилася з мешканцями. Саме місто, окрім замку, було розграбоване і спалене.

На рубежі XVII-XVIII ст. Мукачеве стає центром військових дій між куруцами – учасниками антифеодальної війни і національно-визвольного руху в Угорщині у 1703-1711 рр. і прихильниками габсбурзького панування – лабанцами. Мукачеве було одним з ключових опорних пунктів угорського національно-визвольного руху.

У 1672 р. тут поселилася удова Ференца І Ракоці Ілона Зріні з сином, майбутнім князем Ференцем ІІ Ракоці. Об’єднавши свої сили з куруцами Імре Текелі, Ілона Зріні обороняла мукачівський замок від австрійських військ Антоніо Караффи, що переважали у чисельності, протягом двох років – з 1686 до 18 січня 1688.

У 1703 р. загони куруців під керівництвом князя Ференца II Ракоці з боями звільняють спочатку місто Мукачеве, а пізніше і замок від австрійських військ. У 1711 р. за Сатмарською мирною угодою всі володіння Ференца II Ракоці переходять до рук Габсбургів. Мукачівський замок був у числі останніх серед тих, що склали зброю перед австрійцями вже після Сатмарської капітуляції. Жорстоко придушивши повстання, війська Габсбургів майже повністю знищили місто.

У 1728 р. місто разом з домінією було подароване графові Шенборну-Бухгейму. Після падіння Бастилії Мукачівський замок стає загальноєвропейською політичною в'язницею. До нього потрапляють багато видних революціонерів, зокрема, національний герой грецького народу Олександр Іпсиланті (1821-1823).

У 1848-1849 рр. Закарпаття підтримало буржуазну революцію в Угорщині. Мешканці Мукачевого захопили замок, перетворений на в'язницю, і випустили в'язнів. Були створені добровольчі загони, що билися проти австрійських урядових військ.

До 80-х років XIХ ст. у місті панували цехові об'єднання. Із спорудженням у 1886 р. залізниці Мукачеве з’єдналося з Будапештом, Кошице, Львовом, у місті виникають сприятливі передумови для розвитку промисловості і торгівлі. Зростають невеликі підприємства легкої, меблевої, харчової промисловості. В економіку міста проникає іноземний капітал. Проте стан нижчих верств населення був жалюгідним, про що свідчать масові еміграції закарпатців до США, Канади, країн Латинської Америки. Тільки з 1890 до 1913 р. з Закарпаття емігрувало більше 100 тис. осіб.

У 1919 р. місто впродовж місяця входив до складу Російської імперії, напівавтономної області у складі Угорської радянської республіки. Після інтервенції чехословацьких і румунських військ за домовленістю між русинською еміграцією у США і першим чехословацьким президентом Томашем Масариком Мукачеве, як і вся Підкарпатська Русь, передавалося Чехословаччині, що було юридично оформлене Тріанонською мирною угодою 4 червня 1920 р.
Рішенням I Віденського арбітражу місто разом з усією рівнинною територією Закарпаття і Ужгородом було передане хортистській Угорщині (1938).

Від німецької окупації місто було звільнене 26 жовтня 1944 р. 29 червня 1945 р. Закарпаття увійшло до складу СРСР.

Про Мукачеве неофіційно
Замок "Паланок"
Фотогалерея Мукачева (2006)
Готелі Мукачева
Звіт про поїздку до Мукачева (2006)