Водяне – село Зміївського району Харківської області на лівому березі р. Уди.
У селі збереглися залишки скіфського городища V-III ст. до н.е. і слов’янського городища VI-VII ст.

Водяне відоме завдяки Борисоглібському жіночому монастирю, який був створений у 1997 р. А храм Бориса та Гліба почали будувати ще у 2 пол. ХІХ ст. і закінчили у 1905 р. Він належить до цегляного стилю, поширеного на Слобожанщині в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. До 1991 р. храм був недіючим і руйнувався.

Як свідчать джерела, 20 липня 1997 р. у храмі відбулося чудо: під час літургії оновилася найстаріша ікона Спаса Нерукотворного. Ікона почала блищати золотистим світлом, образ Спасителя став більш чітким, а з боків проявилися лики архангелів Михаїла та Рафаїла. Від ікони протягом п’яти днів лилося неземне благоухання. З тієї пори ікона вважається чудодійною.

У дворі монастиря є криниця з лікувальною освяченою водою.

Р.S. За часів радянської влади (і, відповідно, раніше) краєвид монастиря був куди більш мальовничим – його не спотворював паркан і чисельні монастирські споруди з білої цегли, які з’явилися тут останнім часом.

Як доїхати? Від автостанції біля Кінного ринку у м. Харків на автобусі, що їде на Зміїв.

Березень 2008