 Глухів. Миколаївська церква, 1695, арх. Матвій Єфимов. Найстаріша будівля міста.
|
|
 Глухів. Собор Трьох Анастасій, 1882-1884, арх. Андрій Гун. Побудований коштом цукрозаводчиків Терещенків, є родовою усипальницею родини. |
|
 Глухів. Преображенська церква, 1765, арх. Андрій Квасов.
|
|
 Глухів. Вознесенська церква, 1767, арх. Андрій Квасов. Розташована на старовинному цвинтарі, відомому з XVIII ст.
|
|
 Глухів. Київська брама, 1766-1769, арх. Андрій Квасов.
Побудована на земляному валу Глухівської фортеці XVI ст.
До 1766 р. тут стояла дерев’яна брама, через яку у 1744 р. проїхала Єлизавета Петрівна з племінником та невісткою – майбутньою Катериною ІІ. Перед 25-річчям цієї події побудували тріумфальну арку.
|
|
 Глухів. Проїзд через Київську браму Глухівської фортеці. |
|
 Глухів. Києво-Московська вулиця. Колишня міська земська управа, поч. ХХ ст. На цьому місці була розташована будівля Другої малоросійської колегії, побудована у 1768-1782 рр. за проектом А. Квасова.
|
|
 Глухів. Банк Терещенка, кін. XVIII-ХІХ ст. До 1876 р. будинок належав купцю Коробчевському, у якого був придбаний Ніколою Терещенком. Разом з братом Федором Терещенко створив акціонерне товариство цукрових заводів, яке виробляло і успішно торгувало цукром на світовому ринку. На 1911 р. внески родини у закордонних банках становили понад 13 млн. рублів.
|
|
 Глухів. Дитячий притулок А. Терещенка, ХІХ ст. |
|
 Глухів. Центральний корпус педагогічного університету, 1874-1879. |
|
 Глухів. Старовинний будинок біля Преображенської церкви. |
|
 Глухів. Водонапірна вежа, 1927-1929, арх. Йосип Лазарєв. Висота 41 м. Верхній ярус використовується як оглядовий майданчик для туристів.
|
|
 Глухів. Пам’ятник Максиму Березовському (1745-1777), видатному українському композитору, уродженцю Глухова, одному з засновників російського хорового співу. Ск. І. Коломієць.
Березовський отримав початкову музичну освіту у глухівській співоцькій школі (1730), що готувала професійні кадри для Придворної хорової капели Петербурга. У 1765-1674 жив і навчався в Італії, де у Болонській філармонічній академії склав іспит на звання академіка-композитора. Виступав як оперний соліст. Автор опери «Демофонт», духовних концертів, які є видатними зразками російського хорового співу. Все життя терпів злидні та зневагу з боку влади, у 1777 вчинив самогубство. |
|
 Глухів. Пам’ятник Дмитру Бортнянському (1751-1825), видатному українському композитору, уродженцю Глухова, одному з засновників російського хорового співу. Ск. І. Коломієць.
Отримав початкову музичну освіту у глухівській співоцькій школі (1730), що готувала професійні кадри для Придворної хорової капели Петербурга. Змалку був відданий у придворну хорову капелу під керівництвом італійця Галуппі. 10 років навчався в Італії, де були з успіхом поставлені його опери на італійські лібрето: «Креонт» (1776), «Алкід» (1778), «Квінт Фабій» (1779). Після повернення до Петербургу був придворним капельмейстером, з 1796 – керівником Придворної хорової капели.
|
|
|
|
