Вулиця Пушкінська – одна з найстаріших вулиць Харкова.
До 1899 р. називалася Німецька (тут з XVIII ст. розміщувалася колонія поселенців-німців).
Зараз Пушкінська вулиця є однією з найпопулярніших в Харкові.

Харків. Будинок на Пушкінській,1. Арх. В. Костенко, 1950-ті. Проворуч - купол синагоги, 1909, арх. Я. Гевірц. Раніше тут (на Миколаївській площі) стояла також Миколаївська церква, зруйнована у 1930-ті рр.

Харків. Арка будинку по Пушкінській, 1. В ній видно колишній прибутковий будинок, 1914, О. Ржепішевський.

Харків. Синагога, 1914. Арх. Яків Гевірц. Проект переміг на конкурсі Імператорського архітектурного товариства у 1909 р. Будівництво коштувало 150000 р. (в основному це були пожертви від заможних євреїв). За радянських часів тут був клуб та спорткомплекс.

Харків. Будинок на Пушкінській, 14. (1914, арх. О. Бекетов). Колишній будинок Харківського медичного товариства та Пастерівського інституту. Зараз - НДІ мікробіології ім. Мечникова.

Харків, вулиця Пушкінська. Провіантський склад, 1785-1787, арх П. Ярославський. Побудований за типовим проектом, розробленим архітектором для складських будівель.

Харків. Будинок на пл. Поезії, 1958, арх. В. Пушкарьов.

Харків. Старовинний особняк на вулиці Пушкінській, 21.

Харків. Вулиця Пушкінська. У цьому будинку у кін. ХІХ-поч. ХХ ст. жила Варвара Андріївна Каринська-Жмудська (Barbara Karinska, 1886-1983) – видатна художниця-модельєр, автор костюмів до голівудських кінофільмів, володарка двох Оскарів.

Харків. Вулиця Пушкінська.

Харків. Вулиця Пушкінська. Колишній прибутковий будинок Харківського лютеранського євангельського товариства, 1907, арх. Ю. Цауне. Зараз - Фармацевтична академія.

Харків. Вулиця Пушкінська, 55. Будинок побудований за проектом архітектора Г. Стрижевського. Тут жив засновник Харківського відділення Російського музичного товариства, консерваторії та музичного вчилища Ілля Слатін. Зараз - один з корпусів дитячої лікарні.

Харків. Вулиця Пушкінська, 62. Особняк купця Стрекалова. Арх. В.М. Владимиров, 1910-ті рр. У 1923-1926 рр. тут жив Олександр Довженко. Зараз тут розташований Будинок народної творчості.

Харків. Вулиця Пушкінська, 66. Колишній прибутковий будинок, 1908, арх. С. Санін.

Харків. Вулиця Пушкінська. Руїни старовинного будинку. На жаль, нікому не потрібні.

Харків, вулиця Пушкінська. Праворуч - НДІ ортопедії і травматології ім. Сітенка (розташований в колишньому будинку купця Компанщика). Ліворуч - НДІ медичної радіології (1933, арх. В. Естрович)

Харків, вулиця Пушкінська. Колишнє комерційне вчилище, 1893, арх. О. Бекетов. Зараз - Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого.

Будинок по вулиці Пушкінській, 19
Найцікавіший зразок декоративного модерну у Харкові.

Харків, вулиця Пушкінська, 19. Арх А.М. Гінзбург, 1907. Один з найкращих зразків декоративного модерну в місті.

Харків, вулиця Пушкінська, 19. Арх А.М. Гінзбург, 1907. На фасаді будинку зберіглися старовинні надписи.

На фасаді будинку по Пушкінській,19 збереглися надписи над колишніми магазинами і майстернями початку ХХ ст.

Харків, вулиця Пушкінська, 19. Арх А.М. Гінзбург, 1907. Сходи. Вид знизу.

В парадному будинку на Пушкінський, 19 збереглися старовинні елементи декору

Харків, вулиця Пушкінська, 19. Арх А.М. Гінзбург, 1907.

Харків. Вулиця Пушкінська, 19. Декор під'їзду будинку.

Молодіжний парк на Пушкінській
Парк стоїть на місці першого міського кладовища, де було поховано багато видатних харків’ян. У 70-ті рр. ХХ ст. цвинтар було зруйновано, а на його місці закладено молодіжний парк. Поховання багатьох видатних людей було перенесені на сусіднє кладовище, а деякі просто зруйновані бульдозерами та назавжди загублені (наприклад, могила Миколи Хвильового).

Харків. Церква Усікновення Глави Іоанна Предтечі, 1845-1857, арх. Андрій Тон. Вітражний іконостас церкви виконаний у 1905 р. у Мюнхені майстром Є. Цеттером.

Харків. Молодіжний парк. Перший в Україні хрест в пам’ять жертв голодомору, 1989.

Харків. Молодіжний парк. Пам’ятний знак на честь Української повстанської армії, 1992. У грудні 2006 р.пам’ятник був зруйнований та заритий поруч, але невдовзі відновлений.

Харків. Символічна могила М. Хвильового, 1995. Хвильовий (Фітільов) Микола Григорович (1893-1933) – один із зачинателів української радянської прози. Автор збірок оповідань «Сині етюди», «Осінь», роману «Вальдшнепи» тощо. Хвильовий, як багато представників тодішньої інтелігенції, намагався зв’язати ідеї комунізму із українським національно-культурним відродженням. У 20-ті рр. з’явився термін «хвильовизм», що ототожнювався з націоналізмом. У 1933 р. Хвильовий вчинив самогубство. На його символічній могилі викарбовані слова поета «Хай живе дух неспокою!»

Квітень, серпень 2008