Полтава. Дзвіниця Успенського собору, 1774-1801. Висота – 44 м. У ХІХ ст. на ній висів дзвін «Кизи-кермен», відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII ст.
|
|
Полтава. Дзвіниця Успенського собору, 1774-1801. Висота – 44 м. У ХІХ ст. на ній висів дзвін «Кизи-кермен», відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII ст. |
|
Полтава. Успенський собор, 1748-1770, арх. Стафан Стабанський.
Собор зруйнований комуністами у 1934 р., відновлений у 2005 р.
|
|
Полтава. Успенський собор, 1748-1770, арх. Стафан Стабанський.
Собор зруйнований комуністами у 1934 р., відновлений у 2005 р. |
|
Полтава. Успенський собор, 1748-1770, арх. Стафан Стабанський. Собор зруйнований комуністами у 1934 р., відновлений у 2005 р. |
|
Полтава. Садиба Івана Котляревського. Реконструйована у 1969 р. за проектом арх. В. Тертишного і констр. А. Малиновського. При відбудові хати враховувався малюнок Шевченка з натури 1845 р. |
|
Полтава. Пам’ятник І. Котляревському, 1903. Скульпт. Л. Позен, арх. О. Ширшов |
|
Полтава. Пам’ятник М. Гоголю, 1913, встановлений у 1934. Скульпт. Леонід Позен |
|
Полтава. Спаська церква, кін. XVIII ст. Колись була частиною (бічним вівтарем) Преображенської церкви, розібраної у 1811 р. На фото – мурований купол над деревною церквою, побудований у 1837-1845 рр. за проектом А. Тона. Церква – єдиний зразок дерев’яного культового зодчества на Полтавщині. |
|
Полтава. Ротонда "Дружба народів", 1954 |
|
Полтава. Фасад будинку російського селянського банку, 1906-1909, арх. А. Кобелев, інж. С. Носов.
Зараз у будинку розміщується Управління СБУ в Полтавській області |
|
Полтава. Будинок губернського земства, 1903-1908. Арх. В. Кричевський, О. Ширшов. Внутрішній розпис – С. Васильківський, М. Самокиш. Фасад прикрашають герби повітових міст губернії. Оздоблений опішнянською керамікою та майолікою. Тепер – Полтавський краєзнавчий музей |
|
Полтава. Пам’ятник Тарасу Шевченку, 1926, ск. Іван Кавалеридзе.
Пам'ятник розташований у Петрівському парку, закладеному у 1905 р. |
|
Полтава. Кругла площа, 1804-1811. Автор М. Амвросимов
Ансамбль Круглої площі створювався після того, як Полтава стала губернським містом (1802). За задумом Полтава мала стати «малим Петербургом». Новий центр Полтави - Олександрівська (нині – Кругла) площа - був закладений у 1804 р. на місці зустрічі Петра І з полковником О. Келіним та героями оборони Полтави у 1709 р. Навкруг площі по колу зведені адміністративні будівлі у стилі класицизму (губернаторський будинок, будинок генерал-губернатора, віце-губернатора, поштамт, дворянське зібрання тощо). В середині площі знаходиться Корпусний сад, в центрі якого встановлений монумент на честь перемоги у Полтавській битві. |
|
Полтава. Кругла площа, 1804-1811. Автор М. Амвросимов
Ансамбль Круглої площі створювався після того, як Полтава стала губернським містом (1802). За задумом Полтава мала стати «малим Петербургом». Новий центр Полтави - Олександрівська (нині – Кругла) площа - був закладений у 1804 р. на місці зустрічі Петра І з полковником О. Келіним та героями оборони Полтави у 1709 р. Навкруг площі по колу зведені адміністративні будівлі у стилі класицизму (губернаторський будинок, будинок генерал-губернатора, віце-губернатора, поштамт, дворянське зібрання тощо). В середині площі знаходиться Корпусний сад, в центрі якого встановлений монумент на честь перемоги у Полтавській битві. |
|
Полтава. Кругла площа, 1804-1811. Автор М. Амвросимов
Ансамбль Круглої площі створювався після того, як Полтава стала губернським містом (1802).
|
|
Полтава. Кругла площа, 1804-1811. Автор М. Амвросимов
Ансамбль Круглої площі створювався після того, як Полтава стала губернським містом (1802). За задумом Полтава мала стати «малим Петербургом». Новий центр Полтави - Олександрівська (нині – Кругла) площа - був закладений у 1804 р. на місці зустрічі Петра І з полковником О. Келіним та героями оборони Полтави у 1709 р. Навкруг площі по колу зведені адміністративні будівлі у стилі класицизму (губернаторський будинок, будинок генерал-губернатора, віце-губернатора, поштамт, дворянське зібрання тощо). В середині площі знаходиться Корпусний сад, в центрі якого встановлений монумент на честь перемоги у Полтавській битві. |
|
Полтава. Кругла площа, 1804-1811. Автор М. Амвросимов
Ансамбль Круглої площі створювався після того, як Полтава стала губернським містом (1802). За задумом місто мало стати «малим Петербургом». Новий центр Полтави - Олександрівська (нині – Кругла) площа - був закладений у 1804 р. на місці зустрічі Петра І з полковником О. Келіним та героями оборони Полтави у 1709 р. Навкруг площі по колу зведені адміністративні будівлі у стилі класицизму (губернаторський будинок, будинок генерал-губернатора, віце-губернатора, поштамт, дворянське зібрання тощо). В середині площі знаходиться Корпусний сад, в центрі якого встановлений монумент на честь перемоги у Полтавській битві.
|
|
Полтава. Корпусний сад, ХІХ ст.
Корпусний сад – це парк, розташований у центрі Круглої площі. Діаметр саду – бл. 350 м. Назва походить від того, що парк належав Кадетському корпусу.
|
|
Полтава. Монумент слави на честь перемоги російської армії у Полтавський битві, 1805-1811. Арх. М. Амвросимов, Ж. Тома де Томон. Грані колони прикрашені бронзовими барельєфами з зображенням давньоримських військових символів |
|
Полтава. Монумент слави на честь перемоги російської армії у Полтавський битві, 1805-1811. Арх. М. Амвросимов, Ж. Тома де Томон.
Пам’ятник встановлений у центрі Круглої площі. Висота монумента – 16 м. Біля підніжжя розташовані 18 гармат – трофеїв Полтавської битви
|
|
Полтава. Дзвіниця Хрестовоздвиженського монастиря, 1786. Висота – 47 м.
Монастир заснований у 1650 р. за ініціативи і коштом Мартина Пушкаря, Івана Іскри, іншої козацької старшини та міщан Полтави із дозволу Київського митрополити Сильвестра Косова. |
|
Полтава. Хрестовоздвиженський собор монастиря, 1698-1709.
Неодноразово перебудовувався: у 1756 р. прибудований правий вівтар Благовіщення, у 1761 р. на хорах праворуч – вівтар святителя Миколи, у 1795 р. ліворуч – вівтар Усікновення Голови Іоанна Предтечі. Перший іконостас виконав Василь Реклинський, другий різний – Сисой Шалматов (1722). |
|
Полтава Троїцька трапезна церква Хрестовоздвиженського монастиря, 1750. |
|